Музична психологія, психологія музики

Музична психологія - одна з серйозних наукових дисциплін, в чиєму веденні знаходиться все, що стосується впливу музики на психіку людини, а також психологічні основи музичної мови. У цій дисципліні доповнюють один одного прикладна психологія, музикознавство, психофізіологічні аспекти слухового сприйняття і ін. У сферу інтересів музичної психології потрапляють і психологічний вплив музики на людину, і питання музичної творчості і сприйняття, і психоаналіз на основі вивчення музичних уподобань.

Психологія музики почала формуватися як самостійний напрям психологічної науки витратило не дуже давно: трохи більше століття тому. Одним з перших дослідників в музичній психології вважають Гельмгольца, який працював над резонансної теорією слухового сприйняття. Гельмгольц працював також над питаннями творчості, музичного сприйняття і музичного виховання, і саме ці роботи стали основою для розвитку нового напряму в психології.

Вплив музики на людину

Почати варто з того, що на людський організм впливає будь-який звук взагалі, незалежно від його музикальності і гармонійності. Просто тому, що живі клітини реагують на акустичні коливання. Має значення кожен з параметрів звуку:

  • частота;
  • тривалість звучання;
  • тембр і обертони;
  • гучність звуку і висота тону.

Велике значення має і музичний ритм.

Добре відомо, що низькі тони викликають у людини тривогу і занепокоєння, а інфразвук, що не сприймається людським вухом, здатний викликати паніку і незрозумілий жах.

Дослідження виявили, що прослуховування музичних творів різних стилів викликає певні фізіологічні реакції організму: зміна серцевого ритму, рівня артеріального тиску, глибини і частоти дихання.

Зміни настрою виміряти не можна, але можна зафіксувати думку людей про вплив тієї чи іншої музики на їх самопочуття і емоції. І на підставі отриманої інформації можна робити певні висновки про стан психіки людини. Зокрема, в університеті Heriot-Watt було проведено дослідження, в якому взяли участь понад 35 тисяч осіб з різних країн.

Результати показали:

  • Любителі джазової музики часто себе переоцінюють, але в цілому володіють творчою натурою і дуже доброзичливі.
  • Шанувальники блюзових композицій при всій своїй товариськості кілька зарозумілі, хоча і ввічливі. І теж мають творчими здібностями.
  • Любителі класики найчастіше інтроверти, високо цінують власну особистий простір і власну гідність.
  • Ті, кому подобається реп, відрізняються підвищеною товариськістю і егоїзмом.
  • Оперу люблять інтелектуально розвинені, відкриті всьому новому і ввічливі люди.
  • Цінителі кантрі доброзичливі, працьовиті й добродушні.
  • Шанувальники ритмічної і невигадливою поп-музики в більшості відносяться до екстравертів, причому часто вони схильні нехтувати хорошими манерами.
  • Любов до реггі часто поєднується з лінню і завищеною самооцінкою.
  • А ось фанатам важкого року, хардкору та heavy metal, при досить високому творчому потенціалі, властива занижена самооцінка. Вони нерідко запальні і схильні проявляти агресію.

Музика і здатності

В університеті Сент-Ендрюсс групою вчених проводилися дослідження, що дали цікаві результати. Виявилося, що діти, які займаються музикою протягом 3 років, помітно випереджають своїх менш музичних однолітків:

  • за якістю і швидкості сприйняття інформації на слух;
  • за обсягом словникового запасу;
  • по здатності до логічного мислення;
  • по моториці.

Не дарма батьки хочуть, щоб дитина ходила в музичну школу. Це дійсно корисно для розвитку дітей.

Музичні твори з певним ритмом здатні значно збільшувати ефективність тренувань спортсменів. Якщо, займаючись фітнесом, слухати музику певного ритму, можна збільшити витривалість організму. В офісах і виробничих приміщеннях фонова музика допомагає підвищити продуктивність праці. А в лікарнях прослуховування спеціально підібраних творів застосовується в реабілітації хворих, для лікування депресії і психічних хвороб.

І саме музична психологія допомагає правильно використовувати музику для вирішення цих завдань.